1. (розм., зневажл.) Велика, незграбна тварина, часто з натяком на її дикість або лякливість.
2. (перен., розм., зневажл. або жарт.) Про людину, яка відрізняється великими розмірами, незграбністю або грубою, неотесаною поведінкою.
звіряка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Горо крута — розступися, Лісу темний — розійдися, Річко бистра — піднімися, Вся звіряка — ізбіжися… Погубіть мене мерщій. Коли хочеш, щоб пропасти, То живи серед людей.
— Невідомий автор, “124 Svatannia Na Goncharivtsi Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”
Частина мови: іменник (однина) |