звіряння

[zʋirjɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “звіряти” — порівняння, зіставлення чогось з еталоном або іншим об’єктом для перевірки точності, відповідності або узгодження (наприклад, звіряння годинника, звіряння списків, звіряння показників приладів).

  2. (Техніка) –

    У техніці та метрології — процедура встановлення відповідності показів вимірювального засобу або стандарту зразка значенню величини, що відтворюється еталоном, з метою визначення його точності та придатності до застосування.

  3. (Психологія) –

    У переносному значенні — внутрішній процес осмислення, перевірки своїх думок, вчинків або життєвих орієнтирів на відповідність певним моральним принципам або ідеалам; самоаналіз, рефлексія.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звіряння, р. звіряння, д. звірянню, з. звіряння, о. звірянням, м. звірянні, к. звіряння

Більше записів