звіряння

1. Дія за значенням дієслова “звіряти” — порівняння, зіставлення чогось з еталоном або іншим об’єктом для перевірки точності, відповідності або узгодження (наприклад, звіряння годинника, звіряння списків, звіряння показників приладів).

2. У техніці та метрології — процедура встановлення відповідності показів вимірювального засобу або стандарту зразка значенню величини, що відтворюється еталоном, з метою визначення його точності та придатності до застосування.

3. У переносному значенні — внутрішній процес осмислення, перевірки своїх думок, вчинків або життєвих орієнтирів на відповідність певним моральним принципам або ідеалам; самоаналіз, рефлексія.

Приклади вживання

Приклад 1:
Глибокий і ретельний аналіз процедур роботи із поФ стачальниками показав значне дублювання робіт, кількаразоФ ве звіряння документів на замовлення, одержання матеріалів і сплату рахунків. Виявлені розбіжності потребували їх усуненФ ня, на що йшло багато часу.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Приклад 2:
Замість перевірки 14 позицій, звіряння проводять автоматично за трьома основФ ними, чеки роздруковуються комп’ютером і розсилаються поФ стачальникам. Рахунків більше немає, оскільки Ford попросив 198 ÑÓ×ÀÑͲ ÊÎÍÖÅÏÖ²¯ ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓпостачальників не надсилати їх.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |