звеселяючий
[zʋɛsɛljɑjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Лінгвістика) –
(дієприкметник теперішнього часу від дієслова “звеселяти”) Такий, що викликає веселощі, радість, піднімає настрій; що тішить і розважає.
- (Лінгвістика) –
(уживається як означення) Який має властивість розвеселяти, робити життєрадісним; радісний, потішний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звеселяючий, р. звеселяючого, д. звеселяючому, з. звеселяючого, о. звеселяючим, м. звеселяючім