звеселяючий

1. (дієприкметник теперішнього часу від дієслова “звеселяти”) Такий, що викликає веселощі, радість, піднімає настрій; що тішить і розважає.

2. (уживається як означення) Який має властивість розвеселяти, робити життєрадісним; радісний, потішний.

Приклади вживання слова

звеселяючий

Приклад 1:
Скільки виноградних ягід, стільки кульок, скільки кульок, стільки вузлів, що містять у собі найсолодший божества сік, звеселяючий серце, при якому бенкетує небесний учитель з учнями своїми. “Це є кров моя…” “Пили ж і впилися з ним” (Буття, гл.
— Тютюнник Григорій, “Вир”