непоправність

[nɛpoprɑʋnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “непоправний“; стан, коли щось неможливо виправити, поліпшити або відновити; безвихідність, безнадійність становища.

  2. У філософському та релігійному контексті — стан гріховності, віддаленості від Бога, який не може бути подоланий власними силами людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. непоправність, р. непоправності, д. непоправності, з. непоправність, о. непоправністю, м. непоправності, к. непоправносте

Більше записів