зверхній

[zʋɛrxnij] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Географія) –

    Який знаходиться або розташований зверху, на поверхні чогось; верхній, поверхневий.

  2. (Лінгвістика) –

    Який не є основним, внутрішнім або суттєвим; другорядний, побічний, формальний.

  3. (Психологія) –

    Який виявляє зверхність, ставлення переваги, неповаги до інших; зарозумілий, зухвалий, пихатий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зверхній, р. зверхнього, д. зверхньому, з. зверхнього, о. зверхнім, м. зверхнім

Більше записів