1. Який зроблений навмисно, з попереднім наміром, з умислом; умисний.
2. (У значенні прислівника) Навмисно, з умислом, з попереднім наміром.
зумисний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови