1. Навмисно, з попереднім наміром, зі свідомим бажанням щось зробити.
2. Уживається для підсилення значення дієслова, вказуючи на цілеспрямованість, усвідомленість дії.
Словник Української Мови
Буква
1. Навмисно, з попереднім наміром, зі свідомим бажанням щось зробити.
2. Уживається для підсилення значення дієслова, вказуючи на цілеспрямованість, усвідомленість дії.
Приклад 1:
Ніби їх зумисно для цього поставлено. Виявилося, що не було начальства, а варта не знала, куди ж цих «людішек» вести після лазні.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”