Древослів

Словник Української Мови

зумовлюваний

[zumoʋljuʋɑnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Філософія) –

    Такий, що виникає або існує внаслідок певних умов, причин або обставин; обумовлений, детермінований.

  2. (Філософія) –

    (У філософії, науці) Такий, що знаходиться в відношенні причинно-наслідкового зв’язку, де попередня подія (причина) необхідно породжує наступну (наслідок).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зумовлюваний, р. зумовлюваного, д. зумовлюваному, з. зумовлюваного, о. зумовлюваним, м. зумовлюванім

Більше записів