Значення
- (Лінгвістика) –
Дія за значенням дієслова “зумовлювати”; встановлення причинно-наслідкового зв’язку, обумовлення чогось, визначення умов, від яких щось залежить.
- (Філософія) –
(Філос.) Категорія, що виражає об’єктивний, закономірний зв’язок явищ, при якому виникнення або зміна одного (наслідку) зумовлено іншим (причиною); причинність, каузальність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зумовлювання, р. зумовлювання, д. зумовлюванню, з. зумовлювання, о. зумовлюванням, м. зумовлюванні, к. зумовлювання