Древослів

Словник Української Мови

зумовлений

[zumoʋlɛnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Філософія) –

    Такий, що виник або існує внаслідок певних умов, причин; обумовлений, детермінований.

  2. (Філософія) –

    (У філософії) Підпорядкований закону причинності; такий, що має достатню причину для свого існування або зміни.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зумовлений, р. зумовленого, д. зумовленому, з. зумовленого, о. зумовленим, м. зумовленім

Більше записів