Прикметник, що означає стосовний до зубів і ясен одночасно; пов’язаний із зубами та яснами. Вживається переважно в медичній та стоматологічній термінології для позначення засобів, процедур або станів, що стосуються як зубної, так і ясенної тканини.
зубоясенний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |