зубощітковий

1. Прикметник, що стосується зубної щітки, призначений для неї або пов’язаний з її використанням (наприклад, зубощітковий тримач, зубощітковий волос).

2. У техніці та виробництві: що має форму або вигляд пучка щітинок, подібного до зубної щітки (наприклад, зубощітковий контакт, зубощітковий електрод).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |