зубощелепно-лицьовий

1. Стосовний до будови та функцій зубів, щелеп і всіх структур лицьової частини черепа, що використовується в медичній термінології (наприклад, у стоматології, хірургії, ортодонтії).

2. Пов’язаний з медичною спеціальністю або розділом медицини, що займається діагностикою, лікуванням та профілактикою захворювань і аномалій зубів, щелеп, скронево-нижньощелепних суглобів і м’яких тканин обличчя.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |