зуболікарський

1. Прикметник, що стосується зуболікаря або зуболікарської діяльності; пов’язаний із лікуванням зубів та ротової порожнини.

2. Характеризуючий зуболікарню, її устаткування, матеріали або послуги; призначений для зуболікарських потреб.

3. Належний до професії зуболікаря або медичної галузі, що займається лікуванням зубних захворювань.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |