зубник

[zubnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Медицина) –

    (діал.) Те саме, що зубар — людина, що має великі, міцні зуби.

  2. (Техніка) –

    (діал.) Інструмент для вирівнювання зубців у грабель або пилки.

  3. (Виробництво) –

    (діал., заст.) Той, хто займається виготовленням гребінців.

  4. (Ботаніка) –

    (бот., діал.) Народна назва деяких рослин, зокрема вовчого тіла або вовчих ягід (Daphne mezereum), а також вовче лико.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зубник, р. зубника, д. зубникові, з. зубника, о. зубником, м. зубникові, к. зубнику

Більше записів