зубник

1. (діал.) Те саме, що зубар — людина, що має великі, міцні зуби.

2. (діал.) Інструмент для вирівнювання зубців у грабель або пилки.

3. (діал., заст.) Той, хто займається виготовленням гребінців.

4. (бот., діал.) Народна назва деяких рослин, зокрема вовчого тіла або вовчих ягід (Daphne mezereum), а також вовче лико.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |