1. У фонетиці: такий, що утворюється одночасним або послідовним зближенням верхньої губи з нижніми зубами (про приголосний звук, напр. [ф], [в]).
2. У фонетиці: такий, що стосується одночасного або послідовного участі зубів і губ у творенні звука.
зубно-губний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |