зубчатка

[zubt͡ʃɑtkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Зубчаста деталь у механізмах, що входить у зачеплення з іншою подібною деталлю для передачі руху; зубчасте колесо, шестірня.

  2. (Ботаніка) –

    Рід рослин родини розових з листям, що нагадує зубці пилки; парило (Geum).

  3. (Зоологія) –

    Рід комах родини листоїдів, шкідників сільськогосподарських культур (Lema).

  4. (Техніка) –

    Зубчастий гребінець, інструмент для обробки країв виробів у вигляді рядка зубців.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зубчатка, р. зубчатки, д. зубчатці, з. зубчатку, о. зубчаткою, м. зубчатці, к. зубчатко

Більше записів