зубчатість

[zubt͡ʃɑtistʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Властивість або стан предмета, що має зубці, виступи, що чергуються з виїмками (наприклад, про край деталі, інструменту тощо).

  2. (Техніка) –

    Сукупність зубців на чому-небудь; зубчаста поверхня, край.

  3. (Техніка) –

    У техніці — параметр, що характеризує розміри та форму зубців зубчастого колеса або іншого механізму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зубчатість, р. зубчатості, д. зубчатості, з. зубчатість, о. зубчатістю, м. зубчатості, к. зубчатосте

Більше записів