1. Конструктивний елемент дерев’яної споруди, що поєднує зруб (стіни з горизонтально укладених колод або брусів) та її верхнє перекриття (покрівля) в єдину несучий систему, характерний для традиційної української народної архітектури.
2. Тип дерев’яної будівлі або її основної частини, де стіни та дах утворені взаємопов’язаними дерев’яними конструкціями без чіткого розділення на вертикальну та горищну частини.