Значення
- (Архітектура) –
Конструктивний елемент дерев’яної споруди, що поєднує зруб (стіни з горизонтально укладених колод або брусів) та її верхнє перекриття (покрівля) в єдину несучий систему, характерний для традиційної української народної архітектури.
- (Техніка) –
Тип дерев’яної будівлі або її основної частини, де стіни та дах утворені взаємопов’язаними дерев’яними конструкціями без чіткого розділення на вертикальну та горищну частини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зруб-покрівля, р. зруба-покрівлі, д. зрубові-покрівлі, з. зруб-покрівлю, о. зрубом-покрівлею, м. зрубі-покрівлі, к. зрубе-покрівле