зруб-покрівля

[zrub-pokriʋljɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Архітектура) –

    Конструктивний елемент дерев’яної споруди, що поєднує зруб (стіни з горизонтально укладених колод або брусів) та її верхнє перекриття (покрівля) в єдину несучий систему, характерний для традиційної української народної архітектури.

  2. (Техніка) –

    Тип дерев’яної будівлі або її основної частини, де стіни та дах утворені взаємопов’язаними дерев’яними конструкціями без чіткого розділення на вертикальну та горищну частини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зруб-покрівля, р. зруба-покрівлі, д. зрубові-покрівлі, з. зруб-покрівлю, о. зрубом-покрівлею, м. зрубі-покрівлі, к. зрубе-покрівле

Більше записів