зрубаний

1. Такий, що був підданий рубці, зрізаний за допомогою сокири, пилки чи іншого знаряддя (про дерева, ліс).

2. Який був знищений, знесений, зрівняний із землею (про будівлі, споруди).

3. У медицині та розмовній мові — такий, що має різкі, короткі, уривчасті прояви (про кашель, дихання, пульс тощо).

4. У переносному значенні — грубий, невихований, некультурний (про людину, її поведінку або мову).

Приклади вживання

Приклад 1:
П л а т в а — зрубаний стовбур великого дерева; паралельна до сволока балка, на якій закріплюються крокви. П л а т и н а — хустина.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: прикметник () |