зруб-городня

Значення

1. (Історія) –

   Тип дерев’яної оборонної споруди в давньоруському фортифікаційному будівництві, що являв собою прямокутний каркас із зрубленої сосни або дуба, заповнений землею та камінням, який використовувався для зведення стін дитинець та окремих укріплень.

2. (Історія) –

   Конструктивний елемент давньоруських дерев’яно-земляних фортифікацій, що поєднував технологію зрубу (відкрита дерев’яна рама) з городнею (замкнена дерев’яна стіна з внутрішнім ґрунтовим заповненням), характерний для оборонного будівництва X–XIII століть.

Правопис та відмінювання