зруб

1. Способ будівництва дерев’яних споруд (стін, колодязів тощо), при якому горизонтально покладені колоди або бруси з’єднуються між собою за допомогою вирізаних на кінцях пазів і шипів.

2. Дерев’яна споруда (хата, стіна, колодязь тощо), збудована таким способом; зрублена будівля або її частина.

3. Місце, де рублять або порубали дерева; лісосіка.

4. Застаріле: дія за значенням *рубати*; рубка, різання.

Приклади вживання

Приклад 1:
На зруб я продала троянцям, Твоїм молельщикам, підданцям, Дубків і сосен строїть флот. Твої уста судьбам веліли, Були щоб ідські брусся цілі, Нетліннії од рода в род.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |