Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник, що вказує на кінцевий результат, підсумок або висновок, відповідає значенням «врешті-решт», «вкінці кінців», «після всього».
2. Уживається для вираження підсумкового, найважливішого або вирішального моменту в міркуванні, послідовності подій або дій.
Приклад 1:
Пам’ятаю окремі засідання наукових гуртків і семінари, де ми потроху пробували (дуже несміливо, зрештою) якось формувати й формулювати власну думку. Та все це було втиснуто в суворі рамки, хоч ми тоді (і це, мабуть, найстрашніше) не завжди й відчували їх.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Я вже не кажу тут про колони храму Зевса або римського Колі зею, зрештою, й тут, у вашо му провільглому містечку, подібних монументів знайде мо аж забагато, про що я вже казала. Одне з найстаріших міст Росії носить назву Київ, що можемо перекласти при близно як «місто пана Ph», його володіння, його сфера.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Зрештою, заплющені очі могли означати й те, що він спить. Альборак Джабраїлі у цю мить взагалі був поза остро вом — у приміщенні квестури неподалік від Pio ді Сан Льоренцо він писав чергову начинену культурно-історич ними ремінісценціями скаргу щодо зниклого і досі не знайденого Росинанта.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”