Значення
- (Психологія) –
Різке, несподіване порушення нормального перебігу чого-небудь, стану або діяльності; скандальний інцидент, що призводить до конфлікту або провалу.
- (Медицина) –
У медицині та психології — раптове загострення хронічної хвороби або нервово-психічне розладання, викликане сильним стресом, перевтомою тощо.
- (Техніка) –
У техніці — руйнування, пошкодження або вихід з ладу конструкції, споруди, механізму внаслідок перевантаження, дефекту або зносу.
- (Геологія) –
У географії та геології — обвал, обрив, урвище; крутий схил, утворений в результаті денудації або тектонічних процесів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зрив, р. зриву, д. зривові, з. зрив, о. зривом, м. зриві, к. зриве