Древослів

Словник Української Мови

зрив

Буква

1. Різке, несподіване порушення нормального перебігу чого-небудь, стану або діяльності; скандальний інцидент, що призводить до конфлікту або провалу.

2. У медицині та психології — раптове загострення хронічної хвороби або нервово-психічне розладання, викликане сильним стресом, перевтомою тощо.

3. У техніці — руйнування, пошкодження або вихід з ладу конструкції, споруди, механізму внаслідок перевантаження, дефекту або зносу.

4. У географії та геології — обвал, обрив, урвище; крутий схил, утворений в результаті денудації або тектонічних процесів.

Приклади вживання слова

зрив

Приклад 1:
Навуходоносор II зрив мури Єрусалима, пограбував і зруйнував єрусалимський храм — символ єврейської державності, погнав у неволю близько 40 тис. уцілілих городян, а Седекію осліпив і згноїв у в’язниці.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Для того, щоб нервовий зрив у вигляді стресу набув характеру стійкого, довготермінвого функціонального розладу нервової системи, у дію, звичайно, включаються чинники, що передбачають: природжені, генетично зумовлені властивості нервової системи, надбані дефекти виховання, перевтома, утома, недосипання тощо. Психолог Я. Лупьян переконливо показав унікальність і неповторність причин неврозів у різних людей.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

More posts