зрив

[zrɪʋ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Психологія) –

    Різке, несподіване порушення нормального перебігу чого-небудь, стану або діяльності; скандальний інцидент, що призводить до конфлікту або провалу.

  2. (Медицина) –

    У медицині та психології — раптове загострення хронічної хвороби або нервово-психічне розладання, викликане сильним стресом, перевтомою тощо.

  3. (Техніка) –

    У техніці — руйнування, пошкодження або вихід з ладу конструкції, споруди, механізму внаслідок перевантаження, дефекту або зносу.

  4. (Геологія) –

    У географії та геології — обвал, обрив, урвище; крутий схил, утворений в результаті денудації або тектонічних процесів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зрив, р. зриву, д. зривові, з. зрив, о. зривом, м. зриві, к. зриве

Більше записів