Словник Української Мови
Буква
1. Яка стосується зірок, властива зіркам, притаманна їм; зоряний.
2. Яка має вигляд зірки, формою нагадує зірку.
3. Яка має зірки як символ, емблему або відзнаку (наприклад, про орден).
4. Яка має виняткові якості, видатна, блискуча (переносне значення).
Приклад 1:
Моя країно зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино вишні й соловейка! Де вечори з євангелії, де світанки, де небо сонцем привалило білі села, цвітуть натхненні вишні кучеряво й п’янко, як за Шевченка, знову поять пісню хмелем.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
Мені настає кінець, хана, край, finale apotheoso, година X, зоряна година. Увесь пополудень і вечір ми були тільки з Адою.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Хотів цілувати й ноги, та діва не а Астрая5 – слово грецьке, означає зоряна, тобто гірна, промениста. “lie слово Сирахове.
— Тютюнник Григорій, “Вир”