зобов'язувати

[zoboʋ'jɑzuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Накладати на когось обов’язок, примушувати до чогось в силу закону, угоди, моральних норм або даної обіцянки.

  2. (Юриспруденція) –

    Брати на себе зобов’язання, обіцяти щось виконати.

  3. (Психологія) –

    (у пасивному стані, часто “зобов’язуватися”) Бути змушеним вчинити певним чином через внутрішні переконання, почуття вдячності тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я зобов'язую, ти зобов'язуєш, він зобов'язує, ми зобов'язуємо, ви зобов'язуєте, вони зобов'язують

Більше записів