Значення
- (Юриспруденція) –
Накладати на когось обов’язок, примушувати до чогось в силу закону, угоди, моральних норм або даної обіцянки.
- (Юриспруденція) –
Брати на себе зобов’язання, обіцяти щось виконати.
- (Психологія) –
(у пасивному стані, часто “зобов’язуватися”) Бути змушеним вчинити певним чином через внутрішні переконання, почуття вдячності тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я зобов'язую, ти зобов'язуєш, він зобов'язує, ми зобов'язуємо, ви зобов'язуєте, вони зобов'язують