Значення
- (Юриспруденція) –
Брати на себе зобов’язання, обіцянку щодо виконання чого-небудь; зв’язувати себе яким-небудь обов’язком.
- (Юриспруденція) –
У правовому контексті: набувати юридичних зобов’язань внаслідок угоди, договору чи закону; брати на себе правові зобов’язання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я зобов'язуюся, ти зобов'язуєшся, він зобов'язується, ми зобов'язуємося, ви зобов'язуєтеся, вони зобов'язуються