Брати на себе зобов’язання, обіцянку щодо виконання чого-небудь; зв’язувати себе яким-небудь обов’язком.
У правовому контексті: набувати юридичних зобов’язань внаслідок угоди, договору чи закону; брати на себе правові зобов’язання.
Словник Української Мови
Буква
Брати на себе зобов’язання, обіцянку щодо виконання чого-небудь; зв’язувати себе яким-небудь обов’язком.
У правовому контексті: набувати юридичних зобов’язань внаслідок угоди, договору чи закону; брати на себе правові зобов’язання.
Відсутні