знищувач

1. Військовий літак, призначений для знищення в повітрі літаків, безпілотників та крилатих ракет противника, завоювання панування в повітрі та прикриття своїх військ і об’єктів.

2. Особа або техніка (танк, корабель тощо), основне призначення якої полягає в знищенні ворожих сил або об’єктів.

3. У переносному значенні — той, хто або те, що повністю нищить, викорінює щось (наприклад, знищувач стереотипів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |