знищувач

[znɪʃt͡ʃuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Військовий літак, призначений для знищення в повітрі літаків, безпілотників та крилатих ракет противника, завоювання панування в повітрі та прикриття своїх військ і об’єктів.

  2. (Техніка) –

    Особа або техніка (танк, корабель тощо), основне призначення якої полягає в знищенні ворожих сил або об’єктів.

  3. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — той, хто або те, що повністю нищить, викорінює щось (наприклад, знищувач стереотипів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знищувач, р. знищувача, д. знищувачеві, з. знищувача, о. знищувачем, м. знищувачеві, к. знищувачу

Більше записів