похідний
[poxidnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який утворився від іншого, вивівся з чогось, має свою основу в чомусь іншому.
-
У мовознавстві: утворений від іншого слова або основи за допомогою афіксації, словосполучення або інших способів словотвору.
-
У математиці: такий, що стосується знаходження похідної функції або є її результатом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. похідний, р. похідного, д. похідному, з. похідного, о. похідним, м. похіднім