Древослів

Словник Української Мови

знищувачка

[znɪʃt͡ʃuʋɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

(Техніка) –
Військовий літак-винищувач, призначений для знищення ворожої авіації та завоювання панування в повітрі.
(Загальне) –
Жінка, яка щось або когось знищує, руйнує, ліквідує; також про тварину або річ з подібною функцією.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знищувачка, р. знищувачки, д. знищувачці, з. знищувачку, о. знищувачкою, м. знищувачці, к. знищувачко

Більше записів