1. Стан збентеження, розгубленості, коли людина не знає, як себе поводити чи що відповісти; збентеження, ніяковість.
2. Дія за значенням дієслова “зніяковіти”; втрата впевненості, орієнтації, попадання у глухий кут.
зніяковіння
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |