Значення
- (Психологія) –
Стан збентеження, розгубленості, коли людина не знає, як себе поводити чи що відповісти; збентеження, ніяковість.
- (Психологія) –
Дія за значенням дієслова “зніяковіти”; втрата впевненості, орієнтації, попадання у глухий кут.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зніяковіння, р. зніяковіння, д. зніяковінню, з. зніяковіння, о. зніяковінням, м. зніяковінні, к. зніяковіння