Втратити здатність діяти, говорити або реагувати від раптового здивування, нерозуміння, збентеження; заніміти, зніміти.
Стати ніяковим, почуватися збентеженим, збентежитися.
Словник Української Мови
Буква
Втратити здатність діяти, говорити або реагувати від раптового здивування, нерозуміння, збентеження; заніміти, зніміти.
Стати ніяковим, почуватися збентеженим, збентежитися.
Приклад 1:
Мені довелося зніяковіти й просити в вас пробачення. Найгарніша медуза, яку море викидає на берег, обертається в купу огидних драглів.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”