зніяковілість

1. Стан збентеження, розгубленості, ніяковості, що виникає внаслідок несподіваної чи незвичної ситуації, яка позбавляє людини впевненості та здатності швидко реагувати.

2. Властивість характеру, яка проявляється у схильності часто ніяковіти, бути несміливим, сором’язливим, легко втрачатися.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |