1. Який втратив свідомість, тями, непритомний; знепритомнілий.
2. Який перебуває у стані сильного здивування, заціпеніння, приголомшення; вражений, приголомшений.
знетямлений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови