знетямлення

[znɛtjɑmlɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Література) –

    Власна назва поетичної збірки українського письменника Миколи Вороного, виданої в 1922 році.

  2. (Психологія) –

    (У переносному значенні) Стан крайнього емоційного збудження, захоплення, екстазу; втрата тями від сильних почуттів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знетямлення, р. знетямлення, д. знетямленню, з. знетямлення, о. знетямленням, м. знетямленні, к. знетямлення

Більше записів