1. (від «знестям» — знесилля, виснаження) — у стані крайнього фізичного виснаження, знемоги; так, що не має сил, знесилено.
2. (переносно) у стані глибокого морального виснаження, пригніченості, апатії; зневірено, пригнічено.
знестямки
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Єремія перепинив Тодозю, знов обхопив її плечі знестямки так міцно, неначе хтось стиснув їй плечі обценьками. Вона тільки почувала, що довгі сухорляві пальці ніби вп’ялись в її плечі, а гарячі, як жар, уста все цілували її, неначе пекли, в щоки, в уста, в брівки та в чоло.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: прислівник () |