1. (розм.) Почати швидко тікати, кинутися навтьоки; поспішно віддалитися, відбігти.
2. (перен., розм.) Швидко зникнути, пропасти (часто про час, гроші тощо).
посокотіти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови