1. Який втратив самовладання, здатність контролювати себе; охоплений несамовитістю, шаленством, нестримним гнівом або пристрастю.
2. (переносно) Надзвичайно сильний, нестримний, бурхливий; такий, що виражає несамовитість.
знесамовитілий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |