знерушення

Значення

1. (Філософія) –

   (у філософії, особливо в екзистенціалізмі) стан повної внутрішньої рівноваги, спокою та незалежності від зовнішніх обставин, коли людина перестає бути об’єктом впливу зовнішніх сил або власних пристрастей; внутрішня свобода, досягнута через усвідомлення абсурдності буття або відчуження від світу.

2. (Психологія) –

   (у психології) стан емоційної відчуженості, байдужості, втрати здатності до співпереживання або сильного емоційного реагування на подразники, що часто є наслідком психологічного захисту, травми або втоми.

Правопис та відмінювання