1. Втратити самовладання, самоконтроль; прийти в стан крайнього збудження, люті.
2. (переносно) Про явище, стихію: розгулятися, набрати великої сили, інтенсивності.
знесамовитіти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови