знесамовитіти

[znɛsɑmoʋɪtitɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Психологія) –

    Втратити самовладання, самоконтроль; прийти в стан крайнього збудження, люті.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) Про явище, стихію: розгулятися, набрати великої сили, інтенсивності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я знесамовитію, ти знесамовитієш, він знесамовитіє, ми знесамовитіємо, ви знесамовитієте, вони знесамовитіють

Більше записів