1. Відчувати тривогу, непокій, хвилювання через щось або за когось; занепокоюватися.
2. (переносно) Виявляти активну зацікавленість, починати турбуватися про щось, привертати увагу до якоїсь справи.
знепокоюватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |