знеповітрюватися

1. Втрачати повітря, ставати порожнім від повітря; спускатися (про предмети, що були наповнені повітрям).

2. Позбавлятися надлишку або всього повітря, що містився всередині; ставати безповітряним або зменшувати тиск повітря (про закриті простори, резервуари тощо).

3. Перен. Втрачати життєву енергію, ентузіазм, ставати млявим, апатичним.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |