1. Який перебуває в стані тривоги, занепокоєння, хвилювання; стурбований, схвильований.
2. Який виражає почуття тривоги, занепокоєння; сповнений занепокоєння.
знепокоєний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови