Словник Української Мови
Буква
1. Бути знайомим, підтримувати стосунки з кимось; водити знайомство.
2. Визначати свою приналежність до якогось кола, середовища, групи; ідентифікувати себе з кимось або чимось (наприклад, за професією, поглядами).
3. Розумітися на чомусь, бути обізнаним у певній справі, мати досвід.
4. (У пасивному стані) Бути відомим, на слуху, прославитися.
Приклад 1:
Ви тільки й можете знатися з різними темними людьми, що не понехтують чужим добром!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Був з тих учителiв, що, вилiзши з «мужикiв» у «пани», силкуються якомога дужче вiдрiзнитися вiд мужика, сахаються, як нечистої сили, знатися з ним i виглядають собi якої багатої управителiвни, чи дочки грошовитого глитая з мужикiв, чи хоч удови якого полупанка, щоб, оженившися, покинути нелюбе й нудне вчителювання та й перейти зовсiм на «панську лiнiю». Роман був перед ним уже занадто низький, бо вчитель нижче писаря, врядника та крамаря Сучка i не дивився.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Приклад 3:
Тепер учитель уже знав, що нема чого йому знатися з Романом, — це тiльки пошкодить йому, принизить його перед його «панськими» знайомими. Надто вiн був сьогоднi сердитий: учора звечора вiн мало не до свiту гуляв у карти у батюшки i програв сiм рублiв.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”