знатний

[znɑtnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Історія) –

    Який має високе суспільне становище, належить до привілейованого стану, аристократії; шляхетний, родовитий.

  2. (Література) –

    Відомий, видатний, славетний; такий, що має великі заслуги в якійсь галузі.

  3. (Лінгвістика) –

    Розм. Дуже великий за розміром, кількістю, силою; значний, чималий.

  4. (Лінгвістика) –

    Розм. Дуже хороший, чудовий; якісний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знатний, р. знатного, д. знатному, з. знатного, о. знатним, м. знатнім

Більше записів