Значення
- (Психологія) –
Властивість людини, що полягає в прагненні до набуття знань, інтелектуального розвитку та пізнання навколишнього світу; любов до науки, освіченості.
- (Філософія) –
(Заст.) Назва філософської концепції або етичного принципу, що вбачає найвище благо та мету життя в пізнанні, мудрості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знаттєлюбність, р. знаттєлюбності, д. знаттєлюбності, з. знаттєлюбність, о. знаттєлюбністю, м. знаттєлюбності, к. знаттєлюбносте