Який має стосунок до знаттєлюбства, пов’язаний з ним; властивий знаттєлюбцю.
Який прагне до знань, до пізнання; допитливий, цікавий, жадібний до знань.
знаттєлюбний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови