Значення
- (Лінгвістика) –
(від “Знапасть”) Який належить до Знапасті, пов’язаний із нею; характерний для Знапасті.
- (Література) –
(перен., рідк.) Такий, що має ознаки, властивості чи характер, подібні до тих, що приписуються міфологічній Знапасті; загадковий, магічний, могутній.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знапащений, р. знапащеного, д. знапащеному, з. знапащеного, о. знапащеним, м. знапащенім, к. знапащений