1. (від “Знапасть”) Який належить до Знапасті, пов’язаний із нею; характерний для Знапасті.
2. (перен., рідк.) Такий, що має ознаки, властивості чи характер, подібні до тих, що приписуються міфологічній Знапасті; загадковий, магічний, могутній.
знапащений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |