знапаститися

1. (діал.) Набратися, накопичитися у значній кількості, зібратися (зазвичай про щось небажане або неприємне).

2. (перен., розм.) Потрапити у скрутне, незручне або неприємне становище; опинитися в халепі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |