знаний

Приклад 1:
Після першого шоку — типові клопоти й хвилювання: невідомість, тривога за близьких, допити, обшуки, густа пелена інсинуацій і пліток, звільнення з роботи, переслідування родин ув’язнених, загроза психіатричних санкцій, перегодом шукання адвокатів — захід хоча й марний здебільшого, проте конечний, підготовка передач, виряджання до таборів… Увесь «джентльменський набір», добре знаний з відповідної мемуарної літератури. Наведу один промовистий документ, що зберігся в моєму архіві, — мій лист до В. Щербицького з приводу сина Надії Світличної Яреми, якого після її арешту забрали від родичів: ШАНОВНИЙ ВОЛОДИМИРЕ ВАСИЛЬОВИЧУ!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
(i в тебе — також немає, окрiм як писати по‑українськи, хоч це i є, либонь, найяловiше насьогоднi заняття пiд сонцем, бо навiть якби ти, якимось дивом, устругнула в цiй мовi що‑небудь лпосильнее “Фауста” Гете”, як висловлювався один знаний в iсторiї лiтературний критик, то воно просто провакувалось би по бiблiотеках нечитане, мов невилюблена жiнка, скiлькись там десяткiв рокiв, аж доки почало б вихолодати, — бо нерозкуштованi, невживанi, непiдживлюванi енергiєю зустрiчної думки тексти помалу‑малу вихолодають, ще й як! — якщо тiльки потiк читацької уваги вчасно не пiдхоплює й не виносить їх на поверхню, каменем iдуть на дно й криються нездирним зимним лепом, як твої нерозпроданi книжки, що пилюжаться десь удома по книгарнях, таке сталося майже з цiлою українською лiтературою, можна на пальцях вилiчити — не авторiв навiть, а поодинчi твори, яким пощастило, — з отерпом у пучках i сльозами в очу ти читала надiсланий тобi тут, в Америцi, переклад “Лiсової пiснi”, авторизовану версiю, призначену для бродвейської сцени, кайфувала, як наркоман, од її прискореного жагучого вiддиху: живе!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
Давно знаний метод Москви. 31/III — 43 р. Завтра рушаю до Моршина.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”